Новий рік — рік віри в себе
Напередодні дня народження вела тренінг "Як закохати в соціальні проекти" на фестивалі соціальної реклами. Мій страх публічних виступів завжди був колосальним, але обрана сфера, отримана посада, певні зобов'язання й бажання підштовхували до боротьби з ним. Й мені здавалось, що у більшості випадків я вже справлялась.
Але цього разу я відчула себе як 6 років тому — коліна трусяться, голос зникає, голова кружиться — якось так я маю щось доповідати.

На відміну від дівчинки шестирічної давнини сьогоднішня версія мене вміє себе чути. Тому поки мала час — шукала причину.
Й, як не дивно, все доволі просто. В аудиторії були люди значно старші, значно поважніші й значно обізнаніші. Що я можу їм розповісти?
Відповідь прийшла не одразу, але, на щастя, прийшла.

Майже 5 років у волонтерстві. Була/є у 4 організаціях. Багато проектів, заходів за спиною, майже 4 роки скоро стукне PROactive. Я підтримаю проекти на краудфандингу, пишу про них у блозі, купую їхню продукцію, читаю статті про них на різних ресурсах.
Забагато "я", але ж логічно, що я знаю про що казати в рамках цієї теми.

Важливі істини надходять не одразу, але це навіть добре, що такі ситуації трапляються й змушують, попри всі зовнішні й внутрішні бар'єри, повірити в себе.

Таке побажання було чи не найпопулярнішим наступного дня. Що ж, маю наміри зайнятись цим питанням.

Новашицька Надія