Той день, коли закінчиться війна
У перший день без роботи – у її звичному офісному розумінні – планувала виспатися до дванадцяти, як люблю, але натомість прокинулася о шостій ранку, чого зі мною в адекватному стані ніколи не трапляється. Підірвала думка, чого було не вступити в якусь спілку журналістів: може, вони знають, як можна зарадити тим, хто опинився в такій ситуації, може, в них є якісь клуби підтримки. Не знала, що робити зі свободою, яка зненацька звалилася на мене, і почувалася, мабуть, як кріпак після отримання волі – не знала, що з нею робити. Через три тижні вже хоч і спала до 11-12, але весь цей час із провиною не знати перед ким і почала вірити в теорію, що коли Бог створював перших людей, то Єву відразу з почуттям вини. Щоправда, знаю, що ніхто не може допомогти людині, якщо вона сама собі не хоче – і допомогла собі квитками в Барселону.