«Головне вивчати свої справжні бажання, і подорожі, особливо самостійні, цьому дуже сприяють», представник спільноти мандрівників Couchsurfing

Каучсерфінг – це мережа, яка створена як для пошуку безкоштовного житла туристам, так і для пошуку друзів у різних куточках планети. Це нове явище у історії подорожування. Тому виникає багато питань щодо цієї теми. На декілька з них погодився відповісти блогер Олексій Босий, який вже багато років є активним користувачем сайту couchsurfing.com.

Чи пам'ятаєте ви свою першу подорож каучсерфінгом? Розкажіть про неї. Із якими труднощами тоді зіткнувся каучсерфер-початківець?

– Перший раз я користувався каучсерфінгом, коли був студентом 2-го курсу і поїхав до Європи. Тоді я не міг собі дозволити зупинятися постійно навіть в хостелах, і вирішив спробувати кауч. Мені потрібен був хост (примітка редактора: хост – той, хто приймає мандрівника без оплати ночівлі) у Варшаві, і я через сайт відправив запит на ціле місто. Тобто це ситуація, коли всі хости в цьому місті бачать, що є людина, яка приїздить, і можуть запросити до себе мандрівника, якщо захочуть. Не обов'язково навіть розсилати персональні запити. Моїм першим хостом виявився українець, який вже давно живе у Варшаві. Все насправді було дуже добре, але початківцям треба бути уважним, дивитися на відгуки про хостів, щоб зрозуміти чи це адекватна людина, чи ні. Одна моя подруга каже, що в деяких країнах вона принципово не користується сервісом, бо, в розумінні хостів, це не каучсерфінг, а секс-серфінг.


У чому, на вашу думку, переваги і недоліки каучсерфінгу?
– Коли я був студентом і організовував свою першу самостійну поїздку до Європи, то шукав собі хостів саме по каучсерфінгу. Європа відносно дорога для звичайного студента, незважаючи на те, що євро тоді було лише по 10 грн. Проживання – це завжди одна із найбільших статей витрат у подорожах, і кауч дозволяє її мінімізувати, причому, як бонус – маєш можливість близько познайомитися з представником місцевого населення, який тебе поселяє. Але є серйозний мінус – залежність. Розсилати прохання хостам потрібно заздалегідь перед поїздкою. І немає гарантії, що тебе прийме хоча б одна людина, або що тобі в неї сподобається. Ти втрачаєш свободу вибирати і знати наперед, де і як ти поселишся, на відміну від готелів. Адже в готелі ти знаєш, за що платиш, і вільний номер можна одразу забронювати. Однак, якщо ти подорожуєш сам, по каучу, на мою думку, набагато цікавіше.
Наскільки я знаю, також однією з найбільших витрат під час подорожі є оплата проїзду до місця призначення. Чи можна і тут економити (наприклад, подорожувати автостопом)? Чи краще не ризикувати і придбати квиток на літак/автобус/потяг?

– Автостопом я подорожував лише один раз, зі Львова до Варшави. Дорога забрала у мене цілий день. Це дуже втомлює. На щастя, я був із напарницею, бо на якомусь етапі вже просто не вистачало сил розмовляти з водіями (ради цього ж тебе і беруть), тим більше польською мовою. Але це те, що варто спробувати хоча б один раз. Це не стільки метод економії, а метод швидше знайти пригоди, як і з каучсерфінгом. Якщо ж кудись поспішаєш, або тебе чекають, то краще брати звичайний квиток. Економити можна і тут, наприклад, літаючи лоукостами в економ-класі.

Чи обов'язково знати якусь іноземну мову, якщо я хочу подорожувати каучсерфінгом?
– Головне знати хоч одну мову, яку знає твій хост, з очевидних причин.


Якщо б вас попросили згадати момент, який найбільше запам'ятався з подорожування каучсерфінгом, що б це був за випадок?
– Напевно, це ситуація, коли один із хостів виявився геєм. That was awkward («То було незручно», – ред.).


Що саме було дивного?
– Дивно – це, коли чоловік починає тебе називати ласкавими словами, а ти розумієш, що подітися тобі нікуди.

А що б ви порадили каусерферам-початківцям?

– Насамперед, шукати не тільки хостів, а й місцевих жителів, які просто можуть провести з вами час. Якщо так трапилось, що ви не знайшли місця для проживання, то вони зможуть когось теж порадити.


Що вам найбільше подобається у подорожуванні: зустрічати та пізнавати нових людей чи відвідувати нові місця? І чому?

– Я, зазвичай, відвідую місця, з людьми знайомлюсь швидше – випадково. Люблю не залежати від групи і самостійно складати свій маршрут, вибирати свої екскурсії, варіанти провести час, без компромісів будь з ким. Дивовижно, але тоді починаєш насправді розуміти, що тобі подобається і що ти цінуєш. Іноді приходить розуміння, що ти тільки думав, що певні моменті ти любиш і хочеш, а насправді воно не приносить тих емоцій, як очікувалось. Такі подорожі навчають тебе знати свої ж бажання. Колись я абстрактно просто хотів пожити в Таїланді на березі моря. Після того, як я це здійснив, бажання деталізувалось. Але цього не достатньо для щастя. Та тепер я знаю, в якій компанії, з ким, за якого бюджету і за яких заняттях я отримав би від цього повне щастя. Це як приклад. Головне ж – методом спроб вивчати свої справжні бажання, і подорожі, особливо самостійні, дуже цьому сприяють.