Інша планета Німеччина
Після поїздки до Німеччини я не знаю, у якому місті України хочу жити. Раніше мріяла про Київ, тепер – про Мюнстер. Знайомі попереджали: «Німеччина – то інша планета». Направду, стильова довершеність будівель, велосипеди, барвиста осінь, жувальні ведмедики, дешева косметика і одяг та, звісно, Bürgerhaus Bennohaus підкорили мене.
Коричнева цегла та білі вікна
Крізь вікно автобуса я вперше побачила Мюнстер. Однакові за розміром та структурою коричневі будиночки з білими вікнами. Тільки історична архітектура, як собори Фрайбурзький та святого Павла, виокремлюється своєю величчю, вражає готичними шпилями, різноманітними деталями, скульптурами. А от житлові будинки виглядають не лише скромно, а й досить мило у поєднанні з квітами, які висаджують місцеві мешканці.
Крізь вікно автобуса я вперше побачила Мюнстер. Однакові за розміром та структурою коричневі будиночки з білими вікнами. Тільки історична архітектура, як собори Фрайбурзький та святого Павла, виокремлюється своєю величчю, вражає готичними шпилями, різноманітними деталями, скульптурами. А от житлові будинки виглядають не лише скромно, а й досить мило у поєднанні з квітами, які висаджують місцеві мешканці.
Haribo Macht Kinder Froh
Після приїзду до готелю, а потім і під час тренінгу українсько-німецького семінару «Громадські медіа для міжкультурного та політичного діалогу», німці дивували своїм особливим ставлення до солодощів. Вже традиційні для Німеччини жувальні ведмежата "Haribo" на подушках та шоколадки "Sport" у роздаткових матеріалах чекають на туристів.
Після приїзду до готелю, а потім і під час тренінгу українсько-німецького семінару «Громадські медіа для міжкультурного та політичного діалогу», німці дивували своїм особливим ставлення до солодощів. Вже традиційні для Німеччини жувальні ведмежата "Haribo" на подушках та шоколадки "Sport" у роздаткових матеріалах чекають на туристів.
Велосипед – неофіційний символ Мюнстера
Під час прогулянок я запам'ятала одну найголовнішу річ – не ступати на червону доріжку. Справа в тому, що Мюнстер – це місто велосипедів. Їх багато і вони усюди: на нічних вулицях туристи можуть перечепитися за залишені без уваги велосипеди; на сувенірній продукції – зображення ровера; у більшості магазинів Мюнстера можна знайти різні прикраси для цього виду транспорту; а вдень хтось обов'язково чує позаду себе дзвіночок, який дає знати, що порушене правило червоної доріжки. Остання – це ледь не сакральне місце, і звичайній людині без ровера використовувати його не можна. Тягнеться ця доріжка всім містом, інколи вона забирає більше місця, ніж звичайна пішохідна. Також зацікавлюють спеціальні світлофори для велосипедів, які розташовані біля звичайних. Велосипедисти у Мюнстері, ніби окрема каста, яка має багато привілеїв.
Під час прогулянок я запам'ятала одну найголовнішу річ – не ступати на червону доріжку. Справа в тому, що Мюнстер – це місто велосипедів. Їх багато і вони усюди: на нічних вулицях туристи можуть перечепитися за залишені без уваги велосипеди; на сувенірній продукції – зображення ровера; у більшості магазинів Мюнстера можна знайти різні прикраси для цього виду транспорту; а вдень хтось обов'язково чує позаду себе дзвіночок, який дає знати, що порушене правило червоної доріжки. Остання – це ледь не сакральне місце, і звичайній людині без ровера використовувати його не можна. Тягнеться ця доріжка всім містом, інколи вона забирає більше місця, ніж звичайна пішохідна. Також зацікавлюють спеціальні світлофори для велосипедів, які розташовані біля звичайних. Велосипедисти у Мюнстері, ніби окрема каста, яка має багато привілеїв.
Червоне, жовтогаряче і навіть фіолетове… листя
Крім листівок із зображеннями велосипедів, турист легко може створити власні, якщо просто фотографуватиме усе довкола. Принаймні, я потрапила у осінній Мюнстер, який був би знахідкою для фотографа. Плавний перехід від жовтого до червоного листя під ногами, яскрава горобина, різнокольорові квіти, пишні дерева...
Крім листівок із зображеннями велосипедів, турист легко може створити власні, якщо просто фотографуватиме усе довкола. Принаймні, я потрапила у осінній Мюнстер, який був би знахідкою для фотографа. Плавний перехід від жовтого до червоного листя під ногами, яскрава горобина, різнокольорові квіти, пишні дерева...
Розшук шопінгозалежних!
Кожного ранку я з дівчатами відвідувала магазин косметики та одягу. І кожного ранку ми виносили звідти пакети з товарами. Незважаючи на те, що Німеччина дорога країна, у якій доводиться платити навіть за туалет в Макдональдсі, одяг та косметика тут надзвичайно дешеві. Наприклад, якісні джинси можна придбати за десять євро, а тональний крем – за три. Після завершення подорожі я з подругами жартувала, що продавці того магазину створять оголошення про наше зникнення!
Кожного ранку я з дівчатами відвідувала магазин косметики та одягу. І кожного ранку ми виносили звідти пакети з товарами. Незважаючи на те, що Німеччина дорога країна, у якій доводиться платити навіть за туалет в Макдональдсі, одяг та косметика тут надзвичайно дешеві. Наприклад, якісні джинси можна придбати за десять євро, а тональний крем – за три. Після завершення подорожі я з подругами жартувала, що продавці того магазину створять оголошення про наше зникнення!
Творчий Bennohaus
Bürgerhaus Bennohaus – творчий осередок молоді, ідей, проектів, незалежного телебачення, що розташований біля миловидного каналу. Саме сюди (не просто в Мюнстер) я приїхала, щоб навчитися бути медіа-тренером. Проте я перевиконала свій план і знайшла в Беннохаусі не лише нові навички, знання, але й купу вражень та хороших товаришів.